Аналізуючи генезис ландшафту міста, можна зробити такі три головні висновки:
1.Культурний ландшафт є продуктом діяльності людини. На формах ландшафту відбиваються рівень людської цивілізації, суспільно-економічні відносини й естетична думка того чи іншого періоду розвитку.
2.Зміни ландшафту відбуваються в наслідок трьох головних причин, які можуть діяти одночасно або окремо: а) стихійні – спонтанність забудови; б) функціональні – пізнавальне цілеспрямоване перетворення ландшафту з урахуванням інтересів господарської діяльності і об‘єктивних потенційних властивостей ландшафту; в) естетичні – відповідає естетичним потребам і нормам, існуючим в суспільстві.
3.Послідовність зміни типів ландшафту може бути прогресивною і регресивною. Розвиток ландшафту має послідовний характер: первісний – натуральний – культурний. Культурний ландшафт не може одразу відноситися в натуральний. Спочатку він має пройти стадію культурного гармонійного ландшафту, а тільки після цього можна створити натуральний ландшафт. Кожний із культурних типів ландшафту характеризується переважанням штучно-природних форм підстилаючі поверхні, де екологічний режим за ступенем і характером змін типізується на сельбищно-житловий, сельбищно-промислово-індустріальний, сельбищно-транспортно-шляховий, сельбищно-лісопарковий. У кожному конкретному випадку визначаються антропогенні та супутні їм екзогенні зміни формування кар‘єрів, западин, курганів, горбів, насипів, що не могло призвести до зміни едафічних факторів. У всіх вищеперерахованих формах рельєфу у зв‘язку із складністю контурів рельєфу створюються конфліктні ситуації стосовно характеру використання кожної з функціональних територій.
