Кожний з типів ландшафтних комплексів характеризується індивідуальним коефіцієнтом динамічної рівноваги (плоскі, горбисті, хвилясто-гористі) залежно від участі в енергетичному балансі речовини й енергії. На тлі генетичної єдності ландшафту прослідковується формування антропогенних морфологічних (типологічних) елементів з іншим характером динамічного розвитку, форм поверхні, з іншим типом вологи та дренажу, механічного складу ґрунтового покриву.
Беручи до уваги, що серед багаточисельних трансформацій енергії особливе місце посідають процеси утворення, біомаси, важливого значення набуває питання про ступінь змін рослинного покриву. Якщо вважати біосферу компонентом ландшафту, за В.І. Вернадським, до неї також належить верхня частина земної кори, тобто та частина де проходить активне життя із типів ландшафтів, які попали в сферу антропогенної діяльності, відбулося порушення їхньої структури і динаміки. Це означає, що співвідношення оптимальної рівноваги перебуває на висхідній стадії розвитку, а зворотній взаємозв‘язок природним шляхом може не відновитися. При цьому, коефіцієнт трансформації в кожному з типів ландшафтів з лісовими, степовими, лучними, болотяними або водним угрупованнями буде залежати від функціональних механізмів переносу речовини і енергії.
