Український Енциклопедичний словник (1967) дає визначення: “Місто – великий населений пункт, жителі якого головним чином зайняті у промисловості, торгівлі, в адміністративних установах”. Кількість населення у місті має бути не менше 1000, з яких небільше 25% зайнята в сільському господарстві.
Якщо на карту міста нанесені позитивні характеристики, тобто екологічні оптимуми, ми маємо справу із здоровим оточуючим середовищем, якщо навпаки, то місту загрожує екологічна криза. Ці проблеми знайшли відбиття в Міжнародній програмі ООН ”Людина і природа”.
В усьому світі ведеться пошук шляхів оптимізації оточуючого середовища. Старі і нові міста повинні бути зручними для праці і відпочинку громадян. Тому сьогодні надзвичайно гостро поставлене завдання оптимізації оточуючого природного середовища міст. Однак його вирішення вимагає принципово нових екологічних підходів.
