Розглянемо функціонування урбоекосистеми в складі соціально-технічного екологічного, просторово-часового і матеріально-енергетичних блоків. У теперішньому розумінні, це урбоекосистема якою можна управляти.
Досліджуючи взаємозв‘язки урбоекосистеми виходимо з причинно-наслідкових залежностей та існування між окремими елементами міського середовища різних зворотних зв‘язків як негативних, так і позитивних “чисте повітря – забруднене повітря”, “чиста вода” – забруднена вода”, акустичний оптимум – акустичний максимум, сприятливий клімат – кліматичний дискомфорт, озеленені території – мертва поверхня”. Таких протиріч значно більше, вони безпосередньо і опосередковано відбиваються на функціонуванні міської екосистеми і добре простежуються на адаптованій схемі основних зв‘язків міської екосистеми А. Костровицького.
Автор об‘єднує позитивні і негативні зв‘язки, беручи до уваги зменшення або збільшення можливостей системи в декілька груп:
1.суплетивні – збагачують та піднімають існуючі системи на вищий рівень;
2.компенсаційні – компенсують завдані витрати;
3.редукційні – сприяють заміні порушених зв‘язків;
4.деструктивні – проходить порушення існуючих систем.
