Розчинення газів із атмосфери – процес в більшості випадків фізичний, що залежить від ряду причин. Велике значення мають властивості самих газів: розчинність різних газів неоднакова. Так, оксиген розчиняється значно краще, ніж N2. Тому кількісні співвідношення між оксигеном і нітрогеном у водоймах інші, ніж між цими ж газами в атмосфері. У повітрі співвідношення О2 до N2 =21 : 78, тобто приблизно 1:4, а у воді це співвідношення складає 34:66, тобто приблизно 1:2. Таким чином, у воді оксигену відносно більше, а нітрогену менше, ніж в атмосферному повітрі.
Ступінь розчинності газів залежить також від температури, солоності, атмосферного тиску. Чим нижче тиск, температура та солоність, тим кількість розчиненого газу більша. Розчинення фізичним шляхом відбувається у всіх газів, за виключенням СО2. Розчинення СО2 уявляє собою фізичне явище тільки в тих випадках, коли вода має кислу реакцію. Якщо ж реакція води лужна, що має місце в більшості водойм, то частина СО2 по мірі розчинення і утворення Н2СОз вступає в реакцію з різними солями, які містяться у воді, і переходить у зв’язаний стан.
Гази, розчинені в поверхневих шарах води, розповсюджуються вглиб водойми двома шляхами:
- завдяки різним формам перемішування води;
- завдяки дифузії.
Проте процес дифузії газів здійснюється дуже повільно, тому істотної ролі в аерації водойм не відіграє.
