Рибогосподарська ГДК – це експериментально встановлений та офіційно затверджений вміст у воді шкідливих речовин, при якому у водному об’єкті не виникають наслідки, що зменшують його рибогосподарську цінність або ускладнюють його рибогосподарське використання.
Величини ГДК різних забруднювачів встановлюють експериментально, проводячи дослідження на молоді та дорослих особинах різних видів гідробіонтів, які володіють різною чутливістю до токсичних речовин, зокрема на: ембріонах та личинках осетрових, лососевих, коропових; представниках зелених та синьо-зелених водоростей; інфузоріях, дафніях, черевоногих молюсках тощо. За ГДК приймають ту концентрацію забруднюючої речовини, яка не викликає ніяких відхилень стану організму.
На даний час існує понад 500 рибогосподарських ГДК і список їх постійно поповнюється. Дотримання рибогосподарських ГДК означає збереження основних параметрів, які визначають структурно-функціональну цілісність водних екосистем.
