Короткотермінові зміни властивостей грунтів діагностуються за динамікою вологості, величиною рН, складом ґрунтових розчинів, вмістом поживних речовин.
Довготермінові зміни властивостей грунтів діагностуються за вмістом і запасами гумусу, відношенням Сгк/Сфк; втратами грунтів внаслідок ерозії, лужністю, кислотністю, вмістом солей.
Функціонування промислових підприємств, транспорту та енергетичних установок викликає регіональне і навіть глобальне забруднення грунтів. Регіональне забруднення грунтів може спричинятися кислотними дощами. Природні процеси (міграція, перетворення, розклад, вимивання, вивітрювання, сонячна радіація, клімат) сприяють самоочищенню грунтів. Захисна здатність грунтів щодо самоочищення має певні межі, котрі слід враховувати при організації виробничої та господарської діяльності.
